Натхнення розширить кордони в безмежжя,
Розпалить багаття слабенькі, холодні.
Я вкрию зірками моє узбережжя
Верхівок гірських у туманній безодні.
Я вірю в реальність, в ілюзію світу,
Відтворюю в світі усе неповторне,
Натхненний красою у стадії цвіту
Навік зафарбовую білим все чорне.
Любов надихає, дарує прекрасне,
Жадане, яскраве, небесне натхнення,
Немов у пекельній пустелі завчасні
Дощі прохолодні – живому спасення.
2016
Я знову вище неба
© Copyright: Максим Чурков, 2018
Свидетельство о публикации №118120305014
Свидетельство о публикации №118120305014
Рецензии