СЕРБ

РАНКО РАДОВИЧ
Переклад з сербської Ангеліни Соломко


Голоду грудка в гортані зріє,
Камінь на серці днів допотопних,
Відчай нехай відгортати зуміє
Терни чи дерна, що ріжуть стопи.

Та коли розум твій недалекий
Вгорнеться враз в умовностей свиту,
Дзвін твій впаде, мов підбитий лелека,
Будуть віщати лиш дурносміхи.

Грішнику іго не до вподоби,
Те, що його плющить, коробить.
О, не вставав би з колін до віку!

Як не навернеться до Сонцесвітла.
Чаша виспівує наче сопілка.
Краще йому не приходити в світ цей ! ..

              18.11.2018


Рецензии
Приветствую вас!Интересное стихотворение.Как там дела? Привет о.Л.

Лика Поо   02.12.2018 20:35     Заявить о нарушении