Зимняя брама

     Зимня   брама.

Вже  Зима  прогулялася  садом,
Відчинила  гостинно  браму,
Лютий,  Січень,  Грудень  з  Листопадом,
Запросила  до  зимнього  храму.

Покривалом  вкриває  усюди,
Не  відчуває  своєї  провини,
Довго  жити  з  нею  будуть  люди,
Заспіває  хор  хуртовини.

Сніговій  в  хороводному  колі,
На  цимбалах  заграє  і  лірі,
На  дорогах,  у  парках  і  полі,
Буде  сипати  снігу  без  міри.

Річку  ледом  скує  і  годі,
А  зверху  розсипле  намисто,
Тільки  в  небі  лампочки – зорі,
В  ніч  різдвяну  включить  променисто.

Звеселиться  кожне  дитятко,
Будуть  довго  колядки  лунати,
Прославляти  Христа- немовлятко,
Щедрувати  від  хати  до  хати.

Не  захоче  Зима  програвати,
Затріщать  морозяні  ночі,
Буде  злісно  вона  лютувати,
Дивитись  грізно  природі  у  очі.

Дні  настануть  весняні,  вродливі,
Молодий  буде  Березень  мчати,
Свої  коні  запряже  юридиві,
І  приїде  зиму  визволяти.

Та  розтане  зима  і  заплаче,
І  не  жаль  її  зовсім,  ні  грама,
Віддасть  Квітню  своє  серце  гаряче,
За  Зимою  зачиниться  брама.

Автор;  Н.П.Рубан.