Розлюбити...

Розлюбити? Звичайно! Це чомусь так легко нині:
Тільки очі примруж – і уже ти вві сні наяву,
А твої почуття, мов метелики легкокрилі,
Стрепенулись, злетіли і впали камінням в траву…

І не знаєш, чому все так дивно і страшно на світі,
Чом твої почуття не палають уже вогнем,
Чому перли-цілунки відцвіли у бабинім літі,
І в душі залишився тільки осені тихий щем.

І від тебе – ні слова, ні крапки, ані навіть звуку.
І без тебе та тиша безмовна, страшна, як мара.
І, напевне, мене ти не візьмеш уже за руку,
Вже палким почуттям, як метеликам, згинуть пора…


Рецензии
Добрый вечер!

Приглашаем на прекрасную пейзажную лирику
приднестровской поэтессы - Нины Николаевны КОВАЛЕНКО:

ЛИСТОПАД

В заоконье шумит листопад,
Шелестит ветер ветками вишни.
Красит осень деревьев наряд
Яркой охрой легко и не слышно,

Устилает дорожки ковром
Из опавшей листвы всеузорной...
Клёна лист в жароптичье перо
Превратился в букете мажорном.

Между стёклами в окнах горят
Кисти красной калины на вате,
И рябиново-яркий закат
Озарил окна в старенькой хате.

http://stihi.ru/2013/01/12/6059
http://stihi.ru/avtor/istok3&book=3#3

С уважением,

Поэты Прозаики Приднестровья   26.02.2019 02:03     Заявить о нарушении