Розлюбити...
Тільки очі примруж – і уже ти вві сні наяву,
А твої почуття, мов метелики легкокрилі,
Стрепенулись, злетіли і впали камінням в траву…
І не знаєш, чому все так дивно і страшно на світі,
Чом твої почуття не палають уже вогнем,
Чому перли-цілунки відцвіли у бабинім літі,
І в душі залишився тільки осені тихий щем.
І від тебе – ні слова, ні крапки, ані навіть звуку.
І без тебе та тиша безмовна, страшна, як мара.
І, напевне, мене ти не візьмеш уже за руку,
Вже палким почуттям, як метеликам, згинуть пора…
Свидетельство о публикации №118120109728
Приглашаем на прекрасную пейзажную лирику
приднестровской поэтессы - Нины Николаевны КОВАЛЕНКО:
ЛИСТОПАД
В заоконье шумит листопад,
Шелестит ветер ветками вишни.
Красит осень деревьев наряд
Яркой охрой легко и не слышно,
Устилает дорожки ковром
Из опавшей листвы всеузорной...
Клёна лист в жароптичье перо
Превратился в букете мажорном.
Между стёклами в окнах горят
Кисти красной калины на вате,
И рябиново-яркий закат
Озарил окна в старенькой хате.
http://stihi.ru/2013/01/12/6059
http://stihi.ru/avtor/istok3&book=3#3
С уважением,
Поэты Прозаики Приднестровья 26.02.2019 02:03 Заявить о нарушении