Шепоче в голові: "Люблю тебе" -
і серце знову радісно тріпоче,
дарує ніжність сонячну, лоскоче
і промовляє: "Гей, Привіт, Ти є!"
І смішно, й дивно... Знов іду по колу,
солодкий мій, пекучий фенікс-біль!
Ти небо й зорі, хліб щодень і сіль,
як з небуття, народжуєшся знову.
Я знаю, відчуваю - все мине:
зістаріються очі, згасне ясність,
розчиниться (мов не було!) із часом...
Але ж ця мить... Вона у мене - Є!
Щаслива мить
© Copyright: Светлана День, 2018
Свидетельство о публикации №118113003251
Свидетельство о публикации №118113003251
Рецензии