Аркадий Кутилов. Москва придумает меня
чтоб зло исчахло наяву,
Земля придумала Россию,
а та - придумала Москву.
И вечно жить тебе, столица!
И, грешным делом, я хочу
стихом за звёзды уцепиться,
чтоб хлопнуть вечность по плечу.
Живу тревожным ожиданьем,
бессонно ямбами звеня...
Мой триумфальный день настанет:
Москва
придумает
меня!
Масква прыдумае мяне
Няшчасцям ліха - гвалту сіла,
каб счэзла зло я тым жыву
Зямля прыдумала Расію,
а тая – здейсніла Маскву.
І вечна жыць табе, сталіца!
жадаю справай, жывучы,
за зоркі вершам ўчапіцца,
каб пляснуць вечнасць па плячы.
Жыву чаканнем не абы дзе
бяссонна ямбамі звіня...
Мой трыўмфальны дзень надыдзе:
Масква
прыдумае
мяне!
Перевод на белорусский язык Максима Троянович
Свидетельство о публикации №118112801227