Мабуть мені гірка дісталась доля
яку я ніс в собі всі ці роки,
і лише свіжий вітер з поля
налаштував писати залюбки.
З дитинства пам"ятав своє село,
і навколишніі також з тих років,
а моє ріідне так до серця прилягло,
в якому свою вроду я зустрів.
Ось це,-Червоний Яр, Веселе та Петровське,
в якому мешкали товариші та друзі,
а це хатки розвалеені сусідські,
які на працю йшли по лісосмузі.
Та, незважаючи на всі ці недостатки
весь час сумую за своїм селом,
лише хотів би розпочати все спочатку,
що б бути разом із людським добром.
Укр. В1тер з поля
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2018
Свидетельство о публикации №118112500050
Свидетельство о публикации №118112500050
Рецензии