Цiшыня. Бел. рус. укр

Як не спалохаць цішыню,
Што прытулілася да сэрца
Малітвай ціхай аднаверца,
І першаснежжа чысціню.

Слядоў рэльефам не стаптаць
Тае цнатлівасці бялюткай,
І не заўважыўшы, як хутка
Сплыве начная чарната.

Не ўскалыхнуць бы цішыню,
Што верабейчыкам з галінкі
Маленькай скача да вялікай,
Натросшы ягадак агню.

Кране ў лагоднасці такой
Душу свядома хваляванне:
Інакшыя бываюць ранні,
Дзе стрэл узрушвае спакой.

І снег, як брудная жарства,
І страх, і слёзы, як будзённасць,
Так сэрца грукае шалёна,
Як цішыню там ратаваць?!

25.11.2018  Ядвіга Доўнар(Кур'яновіч)


   Перевод Инны Гавриловой:http://stihi.ru/2018/11/27/34
   ******************************************************

     Тишина

Не испугать бы тишины,
Доверчиво прильнувшей к сердцу,
Молитвою единоверца
И первым снегом с вышины.

Следам вовек не затоптать
Невинной чистоты искристой,
И незаметно,  но так быстро,
Ночная тьма уходит вспять.

Не всколыхнуть бы тишину:
Скок с ветки малый,  воробьиный,
И в кроне шум пойдёт лавиной,
Тревоги вызволив волну.

Среди идиллии такой
В душе подспудное волненье:
Иные в мире есть раненья,
Где выстрел рвёт в куски покой.

Снег мигом грязью может стать,
И страх,  и слёзы не в платочек,
И сердце бешено клокочет...
Как тишину теперь спасать?!
27.11.2018г.

Пераклад Міраславы Стулькіўскай:
*******************************


Тиша

Мирослава Стулькивская :  http://stihi.ru/2018/12/02/10058.

Як не злякати тишу ту,
Що притулилася до серця
В молитві тихій одновірця,
Найпершу снігу чистоту.

Слідами не стоптати як
Оту невинність білосніжну -
Доволі швидко й непомітно
Спливає ночі чорний знак.

Не сколихнути б тиші мить,
Що горобцем малим із гілки
Стрибне, струсивши пристрасть білу,
І ягід вогником тремтить.

У благодатності такій
Душі знайоме хвилювання:
Іще бувають інші рани,
Коли рвуть спокій на куски...

І снігу стежечка брудна,
І страх, і сльози, як буденність,
Так серце стукає шалено,
Як рятувати тишу там?!


Вольный перевод: Серж Конфон
http://stihi.ru/2020/12/21/8314