Золотом накрила осінь лісосмуги,
золотом накрила яблуневий сад,
маю я бажзання, зустріти тебе вдруге
коли закінчиться осінній листопад.
Сонце все ще світить, тільки мало гріє,
літо закінчилось, мов і не було,
а душа за краєм весь час в мене мліє,
де моє дитинство у селі пройшло.
Там ще збереглося чисте жовте поле,
там ще збереглося сонячне тепло,
де колись ходили по полю до школи
воно до цього часу в пам"ять залягло.
Вийду я із хати, гляну на дорогу,
де із верховіття пада жовтий лист,
повернусь до хати, рідного порогу,
шкода, що скінчивсяя цього тексту зміст
Укр. Вдруге
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2018
Свидетельство о публикации №118112410525
Свидетельство о публикации №118112410525
Рецензии