Остання зірка падає із неба,
летить в серпневий місяць по землі,
а для закоханих щось загадати треба
коли вона летить у вишині.
Можливо це для когось дивна казка,
можливо це надія на кохання,
лише мені, повірте ви, будь ласка,
що б не лишилися одні розчарування.
Пролетіло літо, скоро буде осінь,
та впаде на землю не один туман,
а у тебе жовті, мов пшениця коси
так до себе ваблять, до сердечних ран.
А зима настане, буде небо чисте,
сніг впаде на хати, поле та сади,
із дерев на землб опадуть всі листя
і снігом накриє, прохожих сліди.
Укр. Остання з1рка
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2018
Свидетельство о публикации №118112305695
Свидетельство о публикации №118112305695
Рецензии