Не все, що стовпчиком, то – вірш,
не все римоване є віршем.
Поезія, ти ба, не дишло.
Їй часом краще, як мовчиш.
Але поета не спинить...
Що не рядок, то – «до загину»,
бо треба ж в риму «Україну»
вліпить, і що «душа болить».
До «Рада» – «зрада», як завжди,
І не забути «рідну хату» –
у кожний вірш сльозу пускати,
мов світ створився – для «біди».
Мов грязі, «віршів» накладе,
бо не навчився жити дивом...
А озирнешся: сніг паде –
пречистий, як Пречиста Діва...
Не все, що стовпчиком, то - вiрш
© Copyright: Миклош Форма, 2018
Свидетельство о публикации №118112301619
Свидетельство о публикации №118112301619
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.