Після випускного, останнього класу,
я тебе не бачив усі ці ро5ки,
і в своїй уяві я кожного разу
згадував твій обрахз, не раз залюбки.
Літо пролетіло і ми постаріли,
і в кожного з нас є дорога своя,
і скроні мої, вже давно побіліли,
а ти- невід"ємна уява моя.
Мабуть, вжзе ніколи тебе не побачу,
та й зараз не знаю, яка ти сама,
чи може й на тебе чекає невдача,
та я не зрівняю тебе з усіма.
Мені дуже шкода, що в душі негода,
каламутить серце, та фонтаном б"є,
тільки ти для иене, завжди будеш врода
та шкода, твій образ, не ясним стає.
Укр. Тв1й образ
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2018
Свидетельство о публикации №118112209900
Свидетельство о публикации №118112209900
Рецензии