Де народився, там i згодився
Там і згодився!», -
Віками навчали нас
Мудрі Отці…:
«Бо більш важливішого
В Світі не має,
Ніж Любов…,
До своєї… - Святої Землі!»
«Де народився –
У тому краї згодився!», -
Онукам казали – діди-козаки…:
«Бо тут наше…, навіки,
Родове коріння!!!
Наша хата…, й вишневі сади…,
Мають назву одну – Батьківщина!
Даровані Богом…, ці вільні степи…»
Тут духмяне…, прозоре повітря…,
Синє небо…, і води Донця!
Хай не буде ніколи… - нам іншої долі,
Там де ми живемо…,
То все рідна земля!
Де налите колосся…,
Та в них - стигла пшениця…,
І, як золотом, вкриті…, навколо, поля…!
«Де народився – у батьківськім домі згодився…», -
Так, Мати співала дітям - пісні…!
В тій безмежній своїй…,
До останній краплини…, - любові,
Пригорнулись до неї сини…!
«Одне-одного шануйте…, мої дорогенькі!
Бо ви всі - із слов’янського, древнього Роду,
Рідні по крові своїй - всі брати…»
У тій чистій світлиці…,
Вона їм, також, казала:
«Прикрашають наш дім -
Рушники!
Більш, ніж життя…, -
Їх завжди захищайте…!
Коли раптом, жадібні…, з війною…, -
Прийдуть незвані – до нас вороги…»
«Де народився –
Там і згодився!», -
Віками навчали нас
Мудрі Отці…:
«Бо більш важливішого
В Світі не має,
Ніж Любов…,
До своєї… - Святої Землі!»
21 листопада, 2018 рік.
Свидетельство о публикации №118112105348