Радой Ралин. Зевс i бджоли

Радой Ралин
ЗЕВС І БДЖОЛИ


Делегація бджіл прийшла до Зевса поскаржитися на свою долю через те, що увесь їхній труд пропадає даремно, мовляв, люди відбирають в них мед, при тому вдячності від людей годі чекати.
— Чого ви хочете від мене? — спитав Громовержець.
— Дай нам смертоносне жало!
— Добре! — відвернув Зевс і підвівся з трону, даючи знати, що розмові край і вони можуть йти.
Вернулися радісні бджоли до вуликів і саме в цю мить знову побачили, як люди вибирають – стільник за стільником – мед з вуликів.   Спустилися, накусали їх. І моментально вмерли. Вони, бджоли. Бо, випрошуючи смертоносного жала, не поточнили, для кого жадали тої смерті.
Тому, як просиш чогось у богів, будь вкрай точним. А ще краще – нічого не проси в них. Якщо до тебе не чинять примусу. 
 
(переклад з болгарської — Любов Цай)

***

Оригинал:

Радой Ралин
ЗЕВС И ПЧЕЛИТЕ


Делегация пчели отишли при Зевса да му се изплачат от участта си, че целият им труд отива напразно, хората им грабят меда и пак остават спрямо тях неблагодарни.
— Какво искате да направя? — попитал ги Гръмовержецът.
— Дай ни смъртоносно жило!
— Добре! — отвърнал Зевс и станал от креслото си, за да ги подсети, че трябва да си отиват.
Върнали се радостни пчелите към кошерите си и тъкмо в това време забелязват как хората им прибират медена след медена пита. Спуснали се върху тях, нажилили ги. И моментално умрели. Те, пчелите. Защото искали да хапят смъртоносно, а не изяснили кому да е смъртта.
Затова, ако искаш нещо от боговете, бъди съвсем точен. Или по-добре нищо не искай от тях. Ако не си принуден.