Я одна з собою віч-на-віч,
Біль до дна, і день зміняє ніч,
Дверей не зачиняю,
Всі вікна відчиняю.
Не твоя, так порожньо в душі,
Ти і я – не рідні, не чужі,
В безодню по межі,
Та, як завжди, чекаю,
Тебе ще відчуваю.
Приспів:
Місяць в вікно,
Ніч, як вино п"янке.
Десь все одно,
Хтось заодно – крихке.
Так просто все розбити,
Так складно відновити,
Забути й далі жити.
Відчуття знов підвели мене,
Почуття, коли ж цей біль мине,
Минуле догорає,
Неспинно серце крає.
Забуття повільне і м"яке,
Небуття таке на смак їдке,
Солоне та гірке,
Всю душу огортає,
Немов на струнах грає.
Мiсяць в вiкно
© Copyright: Алёна Шинкаренко, 2018
Свидетельство о публикации №118112005801
Свидетельство о публикации №118112005801
Рецензии