Твої очі глибокі, як Синевир.
А вуста як вишневе хмільне вино.
Ти у Бога найкращий музичний твір.
Ти міфічне моє золоте руно.
Ти як птаха, що хоче в далекий рай,
і не можна тримати твоє крило.
Ти як вперше побачений водограй,
що цілує губами моє чоло.
Твої очі глибокі, як та вода,
у якій не пручалась, тонула я.
Що раніш не зустрілись, мені шкода.
Що не знала раніше твоє ім'я.
Ми проллємось з тобою, як два дощі.
І під зливою тиша впаде німа.
Як же ти мені солодко до душі.
Я без тебе як озеро у туман...
у туман
© Copyright: Алена Васильченко, 2018
Свидетельство о публикации №118112000102
Свидетельство о публикации №118112000102
Рецензии