Отслоение сетчатки перевод с украинского

               
                Вiдшарування сiткiвки
                Соловей Катерина
Стала ангелом я, чи охоронцем,
Може натхненням твоїм, ясним сонцем??
Маріонетка я в твоїх руках, -
                сліпа,
Що чорний в темряві відшукує тюльпан!               

Дві неділі всього лиш відрядження?!
Ти, мабуть, вже збираєш спорядження,-
Сорочки й краватки пакуєш в валізу.
Я зовні скидаюсь - на леді залізну.

...Дев'ять днів залишилось до зустрічі.
Серце геть роз'ятрилось, так скучила!
Не втішав у німоті цвіт яблуневий,
Не п'янили, чомусь, і роси парчеві...

Ні дзвінка, ані жодної звісточки,
Біль пронизує душу. До кісточки!
Уві сні чула голос, немов би живий...
Скільки будеш у серці моїм вартовий?!

Марнувати часи, лишень, в обіцянках?
Не дружина тобі я! І не коханка!
Зупинити б, - відшарування сітківки,
Прозріти.
                Та...досить крутити платівку!


                * * *
Стала ангелом я или телохранителем,
Вдохновеньем твоим,ясным солнцем и...небожителем?
Нет...я только всего лишь - марионетка слепая
Что во тьме во кромешной...ищет чёрный тюльпан...чуть ступая...

Две недели  командировки метроном нам отмерил отсчётом,
А,сейчас...вероятно...ты собрал все,что нужно - отчёты...
И...рубашки,и галстуки сложены - в два чемодана:
Я же,внешне, - железная леди...и ...буду такой постоянно...

Девять дней остаётся коротких до встречи с тобою,
Сердце так растревожено глупой моею судьбою,
Что не может утешить ни цвет яблоней в саду нашем...
И...не так уж пьянит ветерок с зеленеющих пашен.

Ни звонка от тебя и ни весточки...хотя бы - слово:
Боль пронзает всю душу до мозга костей,что - не ново...
Я во сне слышу голос твой часто,как будто ты - рядом...
Сколько ж будешь занозой ты в сердце моём ясным взглядом?

Бесполезно терять время,..ждать от  тебя обещанья:
Не жена я тебе,не любовница и...ни желанна...
Тормознуть бы...замедлить - отслоенье сетчатки...своей половинки...
И...прозреть...наконец...прекратив крутить грусти пластинку