Доля, доля,напророч менi,
Щоб зустрів я ту, що бачив ві сні.
Доля, доля, зніми з душі печаль,
Дай мені крила та скажи: - Літай!
В небі синім, трохи вище хмар,
Де б літав той, що не кохав.
Може саме з тої висоти
Я скрізь хмари бачиму де ти!
Крила-руки і вогонь в очах,
Мої рухи, що не знають страх.
Поки є ще у мене сили,
Я шукати буду тебе мила!
Гаснуть зорі, обрій спалахнув,
Вітер хмарами небо затягнув.
А з-під хмар бачу два крила -
Може то є доленька моя?
Ти лети, ти лети скрізь час,
В моїм серці вогник ще не згас!
Як колись його розпалив,
Тай й тримав, доки було сил.
15.11.18г.
Доля...
© Copyright: Виталий Столпак, 2018
Свидетельство о публикации №118111504980
Свидетельство о публикации №118111504980
Рецензии