Осiнньо болюче... Людмила Юферова

http://www.stihi.ru/2016/09/28/11153


Оригінал:


У вересні осінь каштаном достиглим розколеться,
І біль невгамовний потрохи приспить листопад.
Блукають вітри по рожевій вечірній околиці
Й запалюють світло зірчастих яскравих лампад.

Маленьке містечко жовтавими вікнами щулиться,
Стрункі ліхтарі роздивляються світ навсібіч,
Та ще чорнобривцями дихає батькова вулиця,
І айстрові китички блимають лячно у ніч.

Ще місяць – і листя стече золотавою зливою,
І осінь грудьми припаде до рудої трави…
Дай, батьку, мені ще хоч трішки побути щасливою:
Живи якнайдовше на світі, будь ласка, живи.


Перевод с украинского Светланы Груздевой:


…А осень сентябрьская спелым каштаном расколется,
И приступы боли утишит слегка листопад…
Блуждают ветра по вечерней закатной околице
И свет разжигают  у звёздчатых сельских  лампад.

Родное село моё жёлтыми окнами щурится.
Фарфор фонарей осветить закоулки не прочь…
Ещё чернобривцами*  дышит отцовская улица,
И звёздочки астр с перепугу мигают всю ночь.

Вот-вот – и листва истечёт золотистыми ливнями,
И осень всей грудью коснётся пожухлой травы…
Дай,  батя, побыть мне ещё хоть немного счастливою:
Живи же подольше на свете, прошу я, живи.


*бархатцами (с укр.)
Аватар Автора оригинала