В хустинi жiночка iде,
В пакунку тепле щось.
Шмат сала синовi кладе.
- Та ось в дорогу борщ.
Дивлюсь на хлопчика з прищем -
Сподобався менi.
- Куди ти,хлопче,iз борщем?
- Поїду до вiйни.
Смiються очі матерi:
- На батька схожий вiн.
- Робив на шахтi батько мiй...
- Живий твiй батько? - Нi.
- А те,що гинуть на вiйнi
Тебе лякає? - Нi.
- А як повернешся в трунi?
Ти не подумав? - Нi.
- Та може зверху щось впаде
Десь у казармi. - Де?
- Де,де? На самiй тiй вiйнi,
Куди ти їдеш. - Нi.
Дивлюсь на хлопця в тишинi,
Клокоче все в менi.
- Дивись,матуся в сивинi.
Чекати буде в далинi.
Ми з нею поруч. Тiй вiйнi
Cьогоднi скажем:"Нi!"
Нi
© Copyright: Любовь Померанцева, 2018
Свидетельство о публикации №118111300967
Свидетельство о публикации №118111300967
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.