Шлях до Бога
І іноді дивуюсь я,
Які все ж різні є дороги,
Така була колись й моя…
І скільки є імен людських –
То стільки доль у цілім світі…
І милість Божа є на них,
Якою ми усі зігріті.
Могучий та Великий Бог
Вів нас до світла покаяння.
Він бачив кожен в житті крок,
Він бачив радість і страждання.
Але бажав завжди спасати
Від темряви, що дух гнітила.
І був готовий пробачати
Лише б душа проговорила…
Та на коліна перед Ним
Свідомо й щиро так схилилась.
Та з багажем життєвим злим
Навіки вічні розлучилась.
Бог стукає в серця людей…
І кличе… кличе нас до себе…
Бог вириває із сітей
Та пропонує ціле небо.
Шляхи… вони як полотно,
Самі ми фарби підбираем;
Малюєм кадри, як в кіно…
Та чим скінчиться «фільм» не знаєм.
Бог знає все… Бог бачить все…
І щоб погано не скінчилось –
Проміння сонячне несе
На шлях, та проявляє милість.
Бог Вірний, Вічний, Він Живий…
В любові до людей – Безмежний!..
А перш за все – Спаситель твій,
Що пропонує в Небо стежку.
Свидетельство о публикации №118111307499