Бувають митi

Бувають миті довші за сто літ,
А є життя, що не вартує миті,
Коротка мить, нев'янучих суцвіть,
Який солодкий у життя політ.

Хтось вже казав, що є володар часу,
А хтось змовчав, бо вже у часу — раб,
Секунди, то є найдорожчий скарб,
Не збережеш, не зробиш їх запасу.

Отих секунд є разом — цілий вік,
Спіши, мерщій, щоби усі роздати,
Щоби не жаль, щоб не пошкодувати,
Щоб безкінечним був отой їх лік.


Рецензии