я тебе...

Я тебе відпустила...
відпустила, іди!
Не надійні, ті крила,
То були лише сни.

Я літати хотіла,
Бо любов‘ю жила
Та знаходити сили,
Я так звикла сама.

По житті я ходила
Все писала вірші
І у долі просила
Щастя, а не сльози.

Виміряла дороги
Я листами в сльозах.
Бо я вірила Богу,
Та шукала в них знак

Коли скажеш нарешті
Ті жадані слова,
Але різні ті стежки-
То любов, то журба.

А обіцянки твої,
То пусті всі слова!
Випадкові ми стрічні,
Не помножить на два.
Т.Р.@}~~ 9:23 10.11.2018г

До нестями кохала,
Пішки... шла до мети.
Тільки серце не знало,
Що то було все сни.

Все обіцяне щастя,-
Наче сизий туман.
А душа у тих хащах
Не відчула дурман.

Дні минали і ночі,
А журба не мина...
І той сум у очах,
І бринить ще сльоза...

Я його відпустила,
Бо не можна так жить.
Так я щастя хотіла,
Тільки з ним розділить.

Але доля такая,
Вибрав іншу...він, ту.
Я для нього - чужая.
І я більше не жду.
Т.Р.@}~~ 22.11.2018 01:48