Не руш... Маргарита Метелецкая

http://stihi.ru/2018/11/08/3019


Оригінал:

 
     Не руш, печаль, хистких моїх надій,
     Моїх казок розчулених осінніх -
     Тепер стою у листопадних сінях
     Й чекаю тільки радісних подій...

     Роздягнені дерева за вікном
     Покірно виринають із туманів -
     Природі виконання притаманні
     Законів Божих... Бог бо за стерном

     Наш Всесвіт чинно хилить до Добра
     Й зароджує у далечі незмірній
     Всі паростки Весни, що безопірно
     Прийде до теплих хат із-за Дніпра -

     Зірветься Зла глумлива машкара
     І скресне світла радість з-під пера...


Перевод с украинского Светланы Груздевой:


Надежд земных, печаль, не разрушай,
Моих фантазий чувственных осенних.
А будет радость - Ты, Господь, решай!
Её я ожидаю, без сомненья.

Раздетые деревья под окном
Являются покорно из тумана:
Природе свойственно, чтоб без обмана
Законы Божьи чтить…Ему дано

Наш Мир вести к источнику Добра,
Зачать стремиться в глубине Вселенной
Ростки Весны, что всё же, несомненно,
Вернутся в хаты к нам из-за Днепра –

Сорвётся маска Зла…придёт пора –
И хлынет радость вновь из-под пера!


Аватар взят у Дианы Денисовны
из Инета - спасибо!