I знову дощ
День, наче скло, розбився.
Знову цей дощ думок
Пустився.
Бродить в імлі один,
Йде на надії оклик.
Згадую, як під ним
Ми змокли?
- Повернути б усе-
- А чи треба ?,
- Зорі падали, падали з неба
- Зорі падали з неба дощем заповітних бажань,
- І комусь щастя в долю насипали,
- Але нам із тобою не випали,
- Але нам із тобою не випали,
на жаль.
*
Я посміхнусь в пітьму -
Дощ десь у мрій в полоні -
В ніч простягну йому
Долоні.
Кажуть нехай, в одну
Річку не входять знову -
Серце гукне вдалину
Раптово:
- Повернути б усе -
- А чи треба ?,
- Зорі падали, падали з неба
- Зорі падали з неба дощем заповітних бажань,
- І комусь щастя в долю насипали,
- Але нам із тобою не випали,
- Але нам із тобою не випали,
на жаль
Свидетельство о публикации №118110906450