Укр. Забув

Біля хати, біля тину
жінка бавить свого сина,
та на захід поглядає,
чоловіка все чекає.
Вже й закінчилась війна
тільки вірить все вона,
що він прийде до дитини,
та до жінки у родину.
Він поранений в шпиталі,
на грудях його медалі,
весь замотаний в бинтах,
лише  медсестра в очах.
Все подушку поправляє,
молоком все напуває,
ну, а згодом для потребе
привела його до себе.
Він забув про свого сина,
що у нього десь дружина
і не знав як сина звати
що б додому повертатись.
Так прожив на чужині
всі страшні голодні дні,
ну, а син як вмів, так жив,
все про батька говорив.
Його батько за весь час
у селі був лише раз,
у сестри та свого брата
з ними що б поспілкуватись.
Син без батька підростав,
та про нього все питав,
де подівся його тато,
скільки ж можна ще чекати?
Жінці звістка прилетіла,
що знайшовся її милий,
та пішла його шукати,
а сестра закрила хату,
не пустила до порогу,
показала на дорогу.
Ну, а брату не сказалла,
що дружина завітала,
і весь цей час на самоті
жила жінка в співчутті,
і померли син та мати,
і не знав він свого тата.