мiж вчорашнiм i терпимим
при тобі - закриті вікна, без тебе - відкриті
мовчанка малює сліди
мовчки їдуть вози...
9,7,5
від дати - роздати б усе
віршоване благе
Та хіба прихіть гормонів - благістю б була?
я мерзну і досі
нервую соматично
приймаю до серця
"Кататонії" ще є!
ці залишки знайомого й коханого
облублено майорять тавром "не-свого"
мама мила малу
ці мрії та уяви лиш тривожать голову
2018-11-08
Свидетельство о публикации №118110900308