Я не розумію, чого серце мліє,
чому серце мліє, мліє та болить,
чому я покинув, надію про мрію,
про чудову мрію, та чудову мить.
Я більше не можу слухати промову,
що роки проходять і твій час іде,
що ти постарієш у інших умовах,
а твоє кохання більше не прийде.
Твоя правда в тому, що любов зів"яне,
що її не буде, такою як є,
що буде вже звичка, якщо вона гине,
та звичка без щастя, на шляху встає.
Якщо любов згасла, то її не буде,
і вона згорає, як зірка вночі,
тільки про кохання ніхто не забуде,
а на тому місці, вже кричать сичі.
Укр. Над1я про мр1ю
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2018
Свидетельство о публикации №118110809679
Свидетельство о публикации №118110809679
Рецензии