Гарний день, без кохання загинув
Глянь бо,сонце он світить ясне.
Гарний день,без кохання загинув...
Ненароком збудивши мене.
Я проснулась від сну,мов весною.
Потягнулась до вітру у вись.
Становилась я знову грозою...
І з небес упаду...лиш дивись.
Леле! Лишенько! Крає! О боже...
Скільки поруч чудових думок.
Хвилюватися певне не гоже...
Милуватися! Скільки ж зірок!
(Понкратова.О.В.)
Свидетельство о публикации №118110703205