Cлова... слова...
Я знаю, що болить душа
Що всі навколо свора лиха
Я напишу тобі слова
А в тих словах шепоче
Бог тихо-тихо
Ти може плакати захочеш
А може ти мене забудеш
Якби ти мені сказав учора
Що ти за дзеркальцем
Побачив
Що світи ще здавна перетнулись
І що горить якась дивна
Знайома пустота
Я напишу тобі листа
А в тім листі слова...слова...
Можливо ти до станції підеш
Де пошта стара
Де двері пошарпані чужі
Де сидить касир дивачка пані
Ти скажеш який вагон
Який перон
Який учора потяг пропустив
Я напишу тобі листа
Бо пишуть всі і я пишу
Ти може чаю підеш пити
А може ти квиток купив
Де інше все де все своє
а тут чужі хмельні химерні гості
а може тут плачуть звірі
а може тут брехливі пані
в білій сукні на роялі
дають подихати мені
твої печалі
візьми квиток
там мама тато
там все тебе чекає вчора
я напишу тобі листа
а ти мовчи
не пиши мені слова слова
я все купила уже вчора
і цяцьок повна догори корзина
мені осточортіли всі
на пероні немає Анни
і на вокзалі пусто все
листи жбурну я до суми
прости прости прости
я напишу слова слова...
по лабірінту сміху
йшли ченці
по лабіринту "ведомых тьма"
Свидетельство о публикации №118110609785