Осiннiй шал... Маргарита Метелецкая

                http://www.stihi.ru/2018/11/01/4273

Царит шальной восторг любви осенней
В кудлато вьющихся  густых туманах,
С отлётом аистов печальных караванов,
С чредою вздохов, просьб и сожалений…

Сгорающей листвою ярких клёнов,
С костром из слов, что музыкой прекрасны,
И с ожиданьем чуда, пусть напрасным,
Когда на юг последний, утомлённый

Летит косяк надежд, земных поклонов,
Под шелест ветра в опустевших гнёздах,
Когда уже не грезится о звёздах…
И ты в плену холодном полусонном

Дождя, что грустью наполняя гаммы,
Прошепчет листьям увяданья драмы…

Оригинал

Осінній шал осіннього кохання
    У пасмах заволожених туманів,
    З курликанням лелечих караванів,
    З вервечками зітхання та прохання...
 
    З кленовими одежами в згоранні,
    З багаттям слів у музиці недремним,
    Замріяним чеканням надаремним,
    Коли летить у вирій жмут останній

    Надій, сумних шукань, земних поклонів
    Під шелест вітру в спорожнілих гніздах,
    Коли уже не мариться на звіздах
    І ти у цілковитому полоні

    Дощу, що крапотить журливі гамми
    І шарудить у листі під ногами...

Фото моё