Гринченко Б. Землякам на Шевченковский юбилей

Борис ГРИНЧЕНКО

ЗЕМЛЯКАМ,
которые собираются раз в году на Шевченковский юбилей
спеть гимн «Ще не вмерла Украина»

«Ще не вмерла Украина!»,
Но при смерти вроде:
Вы же сами, тунеядцы,
Родину убьёте!

Не хвалитесь, что живы-мол
Наши воля с славой:
Их измена растоптала
И купил лукавый!

Ваши предки торговали
Нашими правами,
Их продав, на свет родили
Вас самих рабами.

Не бахвальтесь в своих песнях
Вы козацким родом:
Вы - рабы, хоть и паны вы
Над своим народом!

Не Украйна матерь ваша,
Но иная пани -
Вы же правнуки изменных
Прадедов поганых!

Только тот достоен счастья,
Кто в борьбе добился.
Вы ж - послушные холопы
Свинства с паразитством.

Вы ж давно не люди - трупы,
Без души и силы,
Кладбище - вот ваше место,
Ямы да могилы.

Лишь когда вас, упырей,
Люд живой схоронит,
«Ще не вмерла Украина!»
Пропоём мы хором.

Лишь когда вас, упырей,
Погребёт народ -
Не словами, а делами
Край наш оживёт!

1898

(перевел с украинского - Искандер Ульмас)


Оригинальный текст:

Борис ГРІНЧЕНКО

ЗЕМЛЯКАМ,
що збираються раз на рік на Шевченкові роковини
співати гімн “Ще не вмерла Україна”

Ще не вмерла Україна,
Але може вмерти:
Ви самі її, ледачі,    
Ведете до смерти!

Не хваліться, що жива ще
Наша воля й слава:
Зрада їх давно стоптала,
Продала, лукава!

Ваші предки торгували
Людськими правами,
Їх продавши, породили
Вас на світ рабами.

Не пишайтеся ж у співах
Ви козацьким родом:
Ви - раби, хоча й пани ви
Над своїм народом!

Україна вам не мати:
Є вам інша пані,
Зрадним прадідів нікчемних
Правнуки погані!

Тільки той достойний щастя,
Хто боровсь за його,
Ви ж давно покірні слуги
Ледарства гидкого.

Ви ж давно не люди - трупи,
Без життя і сили,
Ваше місце - кладовище,
Ями та могили.

Як живі покинуть мертвих,
Щоб з живими стати,
«Ще не вмерла Україна!»
Будемо співати.

Як живі покинуть мертвих, -
Прийде та година,
Що ділами, не словами,
Оживе Вкраїна!

1898