Я з тобою, кохана моя,
не плакав давно, бо
нема поцілунків до раю.
Я до церкви давно не хожу,
всі просять грошат,
ходять в молитві по краю.
Молитви свої шепочу одиноко,
самотньо... вдома.
Мені допомагає мій бог,
а тобі..., скажи, кохана моя,
хтось говорить
про світле... святе.
Я давно з тобою не плакав,
я забув... де я був,
з ким розмовляв
про кохання як муку-
я давно нічого не знаю.
Я вже граюсь в кохання,
а не люблю.
Гра спекотна
як сонце
яке тільки палить в жару
та пече...
Я за тисячу верст,
я за тисячу сонць,
я з тобою, кохана моя,
не плакав давно, бо
нема поцілунків до раю
***
© Copyright: Инесса Завялова, 2018
Свидетельство о публикации №118110510264
Свидетельство о публикации №118110510264
Рецензии