Кохаю

Ти стоїш, стискаючи мої долоні...               
Пронизує душу твій проникливий погляд.
Намагаюсь марно приховати – кохаю.
І весь Світ тепер наче дихає весною.
Ти зі мною…

Ти нарешті поряд – і тікає холод,
З вікон втома й смуток витікає,
Я тепер не те дурне дівчисько,
Що колись не розуміло, що має…
Та все минає…

П-в:Доторкнувшись до обличчя мого своїм обличчям
Прошепочеш: «Кохаю»,
Прошепочу скрізь тишу: «Залишся…»

Дай-но, тебе обійму, нарешті порадієм,
І лине молитва од самого серця
Крізь простір, крізь пісню до самого неба.
І вже нема порожнечі…
В душі нема порожнечі...

П-в:Доторкнувшись до обличчя мого своїм обличчям,
Прошепочеш: «Кохаю»,
Прошепочу: «Залишся…»


Ти стоїш навпроти ,
Стискаючи мої долоні,
Чекаєш, чи радості сльози
Прикрасять мої очі.
Тамуєш подих, чекаєш,
Спливає мить за миттю,
Я зайві слова облишу,
Лиш подих сколихне тишу.


П-в:Доторкнувшись до мого обличчя своїм обличчям
Прошепочеш: «Кохаю»
І почуєш: «Залишся…»