Сиджу під деревом черешні,
Життя нагадує мені,
Як горлиця колись співала,
І як душа жила в мені.
Свої мотиви я співала,
Під виглядом довгоочікуваних днів,
В саду листя тут шелестіла,
Співав так дзвінко соловей.
Свої вірші я шепотіла,
З черешнею на одинці,
І горлиця мене так надихала,
Яка співала на ялинці.
На півдорозі у порога,
Прекрасний сад моєї любові ,
Давав мені згадати так багато,
Що я кохала своЇ зорі.
Черешня перевод
© Copyright: Наталья Остапенко 3, 2018
Свидетельство о публикации №118110407939
Свидетельство о публикации №118110407939
Рецензии