Оригінал:
Я не прошу,
Не треба,
Не дзвони...
Тобі, напевне, і без мене добре.
Змішались в пам'яті фантазії і сни,
Вже вкотре сонечко ховається за обрій.
А ти - мовчиш...
Мовчи собі,
Мовчи...
Мовчання - красномовніше ніж звуки,
До нього дослухаюся вночі
І дні вкладаються,
У місяці розлуки...
© Еміль Дубров, Літературний Несвіт
Перевод с украинского Светланы Груздевой:
Я не прошу,
Не надо,
Не звони…
И без меня в тебе всё возродилось.
Смешались в памяти фантазии и сны,
И снова солнышко за окоём скатилось…
А ты – молчишь…
Молчи себе,
Молчи…
Молчание красноречивей звуков.
К нему спешу прислушаться в ночи
И складываю дни
В Музей разлуки…
Я не прошу, не треба, не дзвони... Емiль Дубров
© Copyright: Светлана Груздева, 2018
Свидетельство о публикации №118110407709
Свидетельство о публикации №118110407709
Рецензии
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.