На повні груди – розсміялась... Заплакала – на повні груди...
А ти інакше і не вмієш: або – нічого, або – все.
І я відчув, що саме так ти і мене любити будеш,
і що любовію своєю мене до щастя вознесеш...
А я їх не сприймав спочатку – твої буденні сльози тихі.
Я думав – це якісь капризи щоразу точаться з очей.
Я помилявся, бо насправді сльоза твоя – для серця втіха,
і треба просто цілувати сльозу твою серед ночей.
Твоя сльоза лиш прикрашає твою жіночу щиру вроду.
Це просто діамант кохання – твоя, невтримана, сльоза...
Од серця – щира, чиста, світла сльоза, не примхам на догоду,
а через те, що я укотре «кохана» пошепки сказав...
На повнi груди - розсмiялась. Заплакала - на повнi
© Copyright: Миклош Форма, 2018
Свидетельство о публикации №118110400524
Свидетельство о публикации №118110400524
Рецензии
