Не знаю
коли тебе побачу чи згадаю?
Не знаю…
І пишуться такі ж сумні вірші,
і серце пошматоване ридає…
Навіщо, люба, доля нас звела
в осінній час, журливим листопадом?
Випадок?
Своя доріжка кожному лягла,
чи подолає всяк із нас розпадок…
Куди моя стежина приведе,
що губиться ген-ген, за небокраєм?
Не знаю,
чи взагалі тебе зустріну й де…
Нічого, Боже праведний, не знаю!
04.11.2018
Свидетельство о публикации №118110402384