Вчувається дощу прозорий спiв,
десь за туманом сонечко радіє,
а гіркота полинна із степів –
ті чари, що народжують надії…
Магічно дозріває виноград:
крiзь гроно промінь – посмішка осіння,
зриває маску суму нині сад
і тішиться шовками павутиння…
Недогарком зневіра та журба
на золотій сторінці листопаду
і в хмарах ніжність синя проступа,
і лине пісня щастя понад садом…
А в шелестінні посмішка душі,
щербатий місяць підказав, – занадто
від тих дощів сьогодні метушні,
послухай, колоритний піццикато…
в нім філігранність ритму фуете
і тиша, як не дивно, надвечір’я
ховається під листя золоте,
і падає в долоні нам сузір'ям…
04.11.2018
посмiшка осiння...
© Copyright: Людмила Аристархова, 2018
Свидетельство о публикации №118110400213
Свидетельство о публикации №118110400213
Рецензии
Коли слова, переливається сонячним промінням і в листі винограду виблискують, і ваблять, душа відпочиває на вашій сторінці.
Мої найкращі побажання Вам за вашу чутливу душу і таке гаряче серце.
С теплом.
Галина Би-Локур 26.01.2019 22:49 • Заявить о нарушении
Мої найкращі побажання Вам за вашу чутливу душу і таке гаряче серце.
С теплом.
Галина Би-Локур 26.01.2019 22:49 • Заявить о нарушении
Сердечно благодарю за тёплый отклик, очень рада, что мои размышления и зарисовочки оставляют частичку моего настроения в душе...
С теплом!!!
Людмила Аристархова 26.01.2019 22:53 Заявить о нарушении
С теплом!!!
Людмила Аристархова 26.01.2019 22:53 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.