Ну ось і все, я їду знову в місто
де чути чадний дим, та запахи смоли,
де вулиці підметені та чисті,
а люди в ньому, все життя жили.
Я залишаю дім та рідний край,
широкий степ, акації, маслини,
відносить мене потяг в небокрай,
а вдома залишився кущ жоржини.
Я їду в місто не на все життя,
лише на п"ять, розтягнутих років,
щоб мати потім певні здобуття
за що душею я весь час болів.
Укр. Ну, ось 1 все
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2018
Свидетельство о публикации №118110308921
Свидетельство о публикации №118110308921
Рецензии