Ніщо мені так в душу не запало,
як ті роки, коли був молодий,
ніщо мене в житті не діставало,
коли був босий, бідний та худий.
Я б не хотів те вдруге пережити,
коли у тебе в голові одне,
що б голод свій, на мить затамувати,
коли безжалісно він діставав мене.
А я те пережив. і голод і розруху
коли з бавовни , ніби печиво
зубами гриз макуху.
Коли з воронами в ріллі
шукали ми горішки,
коли від голоду у полі
всі рвали зайчикові вушка.
В душу запало
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2018
Свидетельство о публикации №118110307908
Свидетельство о публикации №118110307908
Рецензии