Калина червона росте біля хати,
червону калину навіть шкода рвати,
червоніє взимку. вся накрита снігом,
і мені приємно дивитись з порогу.
Вона прикрашає батьківську хатину,
і в осінь і в зиму росте біля тину.
Горобці й синички її полюбляють
та мені від цього душу звеселяють.
Рано вранці всану, вийду на дорогу,
яка вона гарна ніби недотрога,
червоніє взимку, та навіть сміється.
та сама не знає, кому віддається.
А весна настане, вкриється квітками,
та знову на осінь, вона буде з нами,
вся зачервоніє, та ніби рум"яна,
та буде для мене, мов любов жадана.
Калина
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2018
Свидетельство о публикации №118110307819
Свидетельство о публикации №118110307819
Рецензии