Розмова з душею

Анатолий Анненко
-Чи, душенько моя, була щаслива?
                (Ми разом ідемо багато літ).
Така ти в мене добра і вразлива.
             А я не завжди все чинив, як слід.

Любив і авантюри, і розваги..,
                і часом я вступав не в ті бої;
ставав, бувало, під фальшиві стяги..; -
                а ти терпіла дурощі мої.

Носило мене грішного по світу,
                долав я неймовірні рубежі...
Напередодні Головного Звіту
               згадав про тебе (вже хоч на межі...).

-А, знаєш, - я у тебе не примхлива...
                -То що ти скажеш на мої слова?
-Була, як ти, - нещасна і щаслива...
                І, дякувати Богу, - ще жива.


© Copyright: Анатолий Анненко, 2018
Свидетельство о публикации №118110307729
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Анатолий Анненко
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Анатолий Анненко