Сво село
та батьківську хатину край села,
я те життя ще й зараз пам"ятаю,
яке не має навіть співчуття.
Пройшли роки, а краще нам не стало,
колгоспи знищили та знищили село,
життя хорошого не маємо й не мали
та радості в житті мов не було.
З весни й до осені у всіх була робота-
в одних на полі, в інших на току,
чи то була неділя, чи субота -
гуртом в селі робили толоку.
Зараз село немов осиротіло
людей не видно в будні й вихідні,
населення з роками постаріло
стоять розвалені хатини в бур"яні.
Там залишилися одні похилі люди,
вся молодь ринула в розвинені міста
занепад у державі бачу всюди
і економіка в державі вже не та.
Свидетельство о публикации №118110305851