Навчуся у неба – одвічно злітати без втоми...
Злітати без втоми і гнати без втоми хмарки.
І бути для всіх все життя невідомо-відомим.
За чорною хмарою – стати блакитно-легким.
А небо – не вчить. Небу ніколи вчити людину.
У неба роботи своєї – за обрій, за край.
О, небо моє, – найсвітліща у світі світлина.
Мій рай ідеальний, мій – вчасно помічений – рай.
Велично злітай і лети наді мною... Дбайливо
малечу і квіти зігрій, освіти і зроси...
Навчуся у тебе летіти щомиті щасливо
і скромно уранці відбитись у краплі роси...
Навчуся у неба - одвiчно злiтати без втоми...
© Copyright: Миклош Форма, 2018
Свидетельство о публикации №118110301925
Свидетельство о публикации №118110301925
Рецензии