Він був в рукавичках чорних,
А я була у червоних.
А ледь золотавий вітер торкався прозорих крил.
І перехопило подих.
І пульс стугонів у скронях.
І стримати спраглий порух мені ледве стало сил.
Але він ні, не пригорне,
Не втримає у долонях
Мої рукавички червні, мов колір мрійних вітрил.
...Його очей безборонних,
Його рукавичок чорних
І втеч його гострий спогад крає серце навпіл...
29.10.18
Вiн був в рукавичках чорних
© Copyright: Наталка Змиивна, 2018
Свидетельство о публикации №118110207950
Свидетельство о публикации №118110207950
Рецензии