помни... Из стихов Ники Неви

Не вяжи узлов на память,
Помни чувств букет:
Нежным утром луч, как пламя,
Подаривший свет.
Васильки в покос, в лощинках,
Молоко и мёд,
Мамы личико в морщинках,
Как отец зовет.
Говорят: день будет долгий,
Да короткий век.
Помни же пути-дороги
И шагай вдоль вех.
Береги Любви тревоги,
(пламя, льдинки лет)
Оставляй по ней не вздохи,
В сердце близком - след.
И ребенка первый лепет,
Память, возвращай.
Дни рожденья, шага трепет,
Первое: «Прощай».
И мгновения с печалью
Сердцем сохрани.
Чтоб с любовью нас встречали
Напоследок дни.
Помни тех, кого обидел,
И скажи: «Прости…»
Не копи свои обиды,
Просто отпусти.
Кто раскаянием будит
Сердце за дела,
Знает - смерть достойной будет
Жизни, что была.



02.11.2018 г.

                Ніка Неві.
пам`ятай…
(http://www.stihi.ru/2018/08/27/4743)


Не в’яжи вузлів на спомин,
Краще пам’ятай:
Ніжний ранок, перший промінь,
Почуттів розмай,
В лузі скошенім волошки,
Молоко і мед,
На обличчі нені зморшки,
Татуся кашкет.
Кажуть: день буває довгим,
Та коротким вік,
Пам’ятай шляхи-дороги,
Не звертай убік.
Бережи своє кохання
(полум’я та лід)
Залишивши не зітхання –
В серці ріднім – слід.
Перший лемент й крок дитини
Також пам’ятай,
Всі родини і хрестини,
Перше: «Прощавай…»
Миті, сповнені журбою,
В серці збережи,
Щоб дістатися з любов’ю
Згодом до межі.
Пам’ятай, кого образив,
І скажи: «Прости...»
Що не склалося, наразі,
Просто відпусти.
Лише той, хто напуває
Серце каяттям,
Знає - смерть завжди буває
Гідною життя.




27.08.2018 р.