Мара Белчева. Лазурний храм

Мара Белчева
ЛАЗУРНИЙ ХРАМ


Лазурний храм. Вервечка благочинна 
прочан із Мекки в пориві натхнення
в шовкових строях, впавши на коліна,
у молитвах випрошує прощення.

Й зливаються потроху воєдино
душа з душею в джерело смирення,
що споконвіку визнача стежину
до Божого святого одкровення.

Ось щезли і колони, і склепіння,
до Бога щиро всі серця відкрито,
умить амвон розтанув у промінні,

і кольорові струни, наче крила,
збриніли у гармонії до світу… 
І ангели з небес в цю мить злетіли...
 
(переклад з болгарської — Любов Цай)

***

Оригинал:

Мара Белчева


Лазурен храм. Поклонници от Мека
в копринени одежди осветени –
лалета цъфнали на фитария мека –
потъват във молитва на колене.

И сливат се душа в душа полека
в едно море на обич и смирение,
извряло из гръдта на памтивека
на път към Божието откровение.

И взряха се на Бога тук очите:
лазурний свод с колоните исчезна,
амвона златен се стопи в лъчите

и багровите струни затрептяха
в хармонията на мировата бездна…
На пренос ангелите прилетяха…