А ти нас, всіх, однаково любила!
За кожною дитиною страждала...
Коли, щось, не складалось, чи хворіли -
Ти все, що мала в серці - віддавала.
Для тебе, нас не було - гірших й кращих.
І, я вважаю, - всі це розуміли...
Хоча були ми, іноді, ледащі -
До всіх всміхалась лагідно і мило.
Усім поради, ввічливо, давала.
І намагалась розуму навчити.
Усіх шістьох, гостинно, зустрічала.
Із усіма уміла говорити.
За це - подяку хочу, тобі, скласти -
Душевна моя, милая, матусю...
В, бурхливім, світі вчила не пропасти -
Тобі низенько, матінко, вклонюся.
2014 рік.
Ти нас, однаково, любила
© Copyright: Раиса Андрейчук, 2018
Свидетельство о публикации №118103100824
Свидетельство о публикации №118103100824
Рецензии