Бреду одна по скользкой мостовой

Не снишься мне, безрадостность картин -
Ноябрьское устроило ненастье.
Для горя - столько видимых причин,
И ни одной не найдено для счастья…
На лужах тонкий лед и по утрам
Горячий кофе обжигает губы.
На сердце ноет от прозренья шрам.
Как трубочист заглядывает в трубы
Холодный ветер, старый город пуст.
Где варят кофе, нежатся в постели,
Где от нахлынувших внезапно чувств
Клянутся одолеть шторма и мели?
…Бреду  одна по скользкой мостовой,
Речная гладь как связанный мной свитер -
Петелька за петлей, за мной - конвой
Воспоминаний... Нити... Нити...

Перевод Валентины Лысич

Не снишся вже, безрадістність картин –
Це листопаду витівки негожі.
Для горя – стільки видимих причин!
Але ж для щастя всі вони ворожі...
В калюжах тонкий лід. І сам-на-сам
Гаряча кава обпікає губи.
На серці ниє від презирста шрам.
Мов сажотрус, що заглядає в труби,
Холодний вітер; місто завмира.
Де варять каву, ніжаться у ліжку,
Де почуття лавина накрива,
Не підставляють з підступом підніжку?
...Іду бруківкою: така слизька,
Як вив'язаний светр з узором "сітки".
Петелька за петелькою – вузька
Мережка згадок... Мітки... Мітки...